У теплий період року на багатьох річках, озерах, водосховищах та лиманах
можна спостерігати явище, яке в народі називають «цвітінням» води. Насправді це
масовий розвиток водоростей та ціанобактерій, який свідчить про порушення
природної рівноваги у водній екосистемі.
Основною причиною такого
явища є надмірне надходження до водойм сполук азоту та фосфору. Найчастіше вони
потрапляють у воду разом зі стічними водами населених пунктів і підприємств, а
також із поверхневим стоком із сільськогосподарських угідь, де використовуються
мінеральні добрива.
Коли поживних речовин
стає занадто багато, водорості починають стрімко розмножуватися. Вода втрачає
прозорість, а умови існування для риб та інших водних організмів погіршуються.
Особливо небезпечним цей процес стає після відмирання водоростей. Під час
їх розкладання активно споживається кисень, що може призводити до кисневого
дефіциту, масової загибелі риби та погіршення загального стану водойми.
Окрему загрозу становлять
ціанобактерії. Деякі їх види здатні виділяти токсичні речовини, які негативно
впливають на водні організми, свійських тварин і навіть здоров’я людини.
Для оцінки екологічного
стану водойм під час державного екологічного контролю та моніторингу фахівці
визначають низку важливих показників. Серед них — вміст розчиненого кисню,
біохімічне та хімічне споживання кисню, концентрації амонійного азоту,
нітритів, нітратів, фосфатів і завислих речовин.
Підвищений вміст азоту та фосфору є одним із головних чинників розвитку
евтрофікації та цвітіння води. Саме тому важливими заходами для запобігання
цьому явищу є належне очищення стічних вод, модернізація очисних споруд,
дотримання вимог природоохоронного законодавства та впровадження екологічно
безпечних методів господарювання.
Збереження чистоти водойм
— це не лише питання екології, а й безпеки людей, збереження біорізноманіття та
раціонального використання водних ресурсів.