Коли ми говоримо про пластик, зазвичай
уявляємо пакети, пляшки чи одноразовий посуд. Але існує загроза набагато менша
за розміром і значно небезпечніша за наслідками — мікропластик. Це крихітні
частинки пластику менші за 5 міліметрів, іноді настільки дрібні, що їх
неможливо побачити неозброєним оком. Вони можуть бути створені спеціально,
наприклад у косметиці, або виникають у результаті руйнування більших
пластикових виробів під дією сонця, води чи тертя.
Мікропластик легко проникає у наш організм.
Його виявляють у продуктах харчування, морепродуктах, питній воді, пиві та
навіть у меді. Ми вдихаємо його разом із повітрям, адже синтетичні тканини, пил
та навіть процес приготування їжі на пластикових поверхнях викидають дрібні
частинки у навколишнє середовище. Небезпечним джерелом є також косметика та
побутова хімія, де мікрогранули пластику використовують у скрабах, зубних
пастах чи гелях для душу.
Наслідки його впливу на здоров’я серйозні.
Мікропластик може накопичуватися у тканинах організму, спричиняти запалення,
пошкодження клітин і впливати на роботу мозку чи печінки. Він здатен містити
токсичні речовини або вбирати їх із довкілля — важкі метали, пестициди чи
гормональні руйнівники. Особливе занепокоєння викликає те, що мікропластик
виявляють навіть у плаценті вагітних жінок, що створює потенційні ризики для
розвитку майбутніх поколінь.
Що ми можемо зробити, щоб зменшити його вплив?
Насамперед — відмовлятися від одноразового пластику, обирати натуральні тканини
замість синтетики, користуватися косметикою без мікропластикових домішок,
фільтрувати воду та сортувати відходи.
Мікропластик — це не лише глобальна екологічна
проблема, а й питання особистого здоров’я кожного з нас. Чим швидше ми почнемо
діяти сьогодні, тим більше шансів матимемо завтра зберегти довкілля і власне
життя чистим — зовні та всередині.